Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відвозити — I відв озити о/жу, о/зиш, док., перех. Закінчити, перестати возити. II відвоз ити ожу/, о/зиш, недок., відвезти/, зу/, зе/ш; мин. ч. відві/з, везла/, везло/; мн. відвезли/; док., перех. Везучи, доставляти куди небудь … Український тлумачний словник
повідвозити — о/жу, о/зиш, док., перех. Відвезти всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
відвозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвозити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідвозити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвезти — див. відвозити … Український тлумачний словник
відвозитися — иться, недок. Пас. до відвозити … Український тлумачний словник
відправляти — я/ю, я/єш, недок., відпра/вити, влю, виш; мн. відпра/влять; док., перех. 1) Посилати, відсилати щось куди небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом,… … Український тлумачний словник
завозити — о/жу, о/зиш, недок., завезти/, зу/, зе/ш, док., перех. 1) Везти, відвозити куди небудь далеко або не туди, куди потрібно. || Забирати кого , що небудь із собою, виїжджаючи кудись. 2) Доставляти кого , що небудь кудись певним видом транспорту. ||… … Український тлумачний словник
надвозити — I надвоз ити вожу/, везе/ш; мин. ч. надві/з, надвезла/, надвезло/; док., перех., розм. Привезти, звезти частину чого небудь. II надв озити о/жу, о/зиш, недок., надвезти/, зу/, зе/ш; мин. ч. надві/з, надвезла/, надвезло/; док., перех., розм … Український тлумачний словник
